Людина у кризі переживає найгірший момент свого життя. У цей час їй точно не потрібна ваша камера в обличчі.
Панічна атака. Передозування. Насильство. Сильна дезорієнтація. Людина плаче, лежить на вулиці або не розуміє, що відбувається. У такі хвилини одні викликають допомогу. А інші дістають телефон.
Постає просте запитання: кому допомагає це відео?
Громадське місце не означає згоду на зйомку. У стані шоку чи під дією речовин людина не може усвідомлено оцінити ситуацію.
Вона не розуміє:
Мовчання або шоковий стан — це не згода.
Криза минає за хвилини. А відео залишається в мережі назавжди. Його можуть вирізати з контексту, переслати в інші чати, зробити мем або використати проти людини на роботі чи в навчанні.
Навіть якщо ви видалите пост, копії залишаться у телефонах інших. Чужа біда не повинна ставати вашим контентом.
Фіксація насильства чи правопорушення для поліції або правозахисників (наприклад, Ла Страда-Україна) — це важлива дія.
Але між збереженням доказу для спецслужб і публікацією в сторіс — величезна прірва. Доказ не зобов’язаний ставати публічним контентом.
Замість увімкненої камери зробіть кілька простих кроків:
Іноді ситуація вже минула, але залишаються сумніви: «Чи правильно я допоміг?», «Як тепер підтримати людину?».
Анонімний сервіс TWIIN допоможе розібратися в етичних питаннях, підібрати правильні слова та зрозуміти, коли потрібна профільна допомога.
Чужа вразливість — не ваш контент. Іноді найкраща публікація у світі — та, якої ніколи не було. Не знімай — допоможи.
